Головна  →  Адміністрація  →  Ветеран  →  Марчинська Валентина Андріївна

Валентина Андріївна Марчинська

Валентина Андріївна Марчинська, народилася 1914 року в селі Теофилівка, Бершадського району, Вінницької області. На початок війни Валентина Андріївна вже працювала заввідділом в універмазі і, як на той час, була серйозною та зрілою жінкою. Проте, це не завадило їй, разом з подругою, піти до місцевого райвійськкомату і попроситися в діючу армію. Валентина Андріївна пригадує, що її подругу взяли служити в авіацію, а її в медсанчастину. Того дня вони бачилися востаннє. Доглядаючи за пораненими, Валентина Андріївна весь їхній біль пропускала через себе, але каже, що це додавало їй сили. У жовтні 1942-го року, її як досвідчену медичну сестру, перевели працювати на санітарний поїзд, де вона опікувалася вагоном тяжкопоранених бійців. Каже, на які тільки напрямками їх не кидали, скільки тисяч бійців вони врятували, а скільком так і не змогли допомогти, вже й не пригадати. А ще Валентина Андріївна пригадує, що найбільше поранених бійців вони відвозили в госпіталі з під Сталінграда та Києва, а вже після визволення Києва, бити ворога стало легше, бо дух у наших солдатів піднявся і ми визволяли свою Україну. Але влітку 1944-го року, коли санітарний поїзд повертався з фронту, німці здійснили масований авіа наліт і поїзд розбомбили. «Все навкруги горіло, ми виносили з дівчатами поранених. Тоді в мене був на руках безногий солдат і я не встигла відтягнути його до лісу. Пам»ятаю, що почула свист падаючого снаряду і накрила собою бійця. Далі була темнота. Вже в госпіталі, коли прийшла до тями, мені розповіли, що осколками мені перебило судини на двох ногах, я втратила багато крові, але вижила. Мій поранений солдат залишився живим», - розказує жінка. Проте, її поранення було настільки складним, що у жовтні 1944-гороку Валентину Андріївну комісували. Згодом, вже в мирний час, поранення далося взнаки, розвинувся тромбофлебіт, який призвів до гангрени і ампутації обох ніг. Зараз Валентина Андріївна Марчинська, інвалід війни 1-ї групи. Спогадами про Велику Вітчизняну війну їй слугують численні ордени і медалі, які вона отримала в роки війни і після Перемоги. Живе в Києві, у самому серці Подолу. Вірить, що наступного року святкуватиме своє сторіччя.

Версiя для друку

Очищення влади

Центр надання адміністративних послуг

До уваги суб’єктів, що надають соціальні послуги!

Обговорення перейменування вулиць

Антикорупційний телефон ПРДА:(044) 425-74-88

Список військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини (місця служби), зареєстровані у м. Києві та стосовно яких проводяться розшукові заходи

Інформація про місця укриття населення в підземному просторі Подільського району

Сторінка Подільської районної в місті Києві державної адміністрації у соціальній мережі Фейсбук



Звернення громадян